Железное сердце. Кто сохраняет, а кто уничтожает самую длинную узкоколейку в Украине

9 января, 2021 0 Автор admin

У якому стані «Кукушка» сьогодні? Чи може вона взагалі нормально функціонувати? Думку Олександра з цього приводу можна вважати експертною. За його словами, вузькоколійка – у найкращому за останні роки стані: два працюючих тепловози, підфарбована, рейки замінені, відремонтоване депо. Але – на карантині. Існує великий ризик того, що цей карантин для «Кукушки» триватиме вічно.

– Чому? – перепитує Олександр. – А так: закрита, закрита, та й не відкриють. Офіційно її закрити через технічний стан зараз не можуть, але все робиться для того, аби підвести економічне обґрунтування.

Зараз у депо працевлаштовано 26 осіб. Усі вони отримують зарплату. У належному стані підтримується техніка. Чому ж тоді не дозволити рух? Адже давно ходять поїзди Укрзалізниці, працюють маршрутки. Одна з версій така:

– Ось дивіться, стоїм багато місяців, всім зарплату платять… Залізниця нічого не заробляє, але ж то шифер купить 1000 листів, то ще щось… Наче добре, але… Накручується збиток. Спочатку було 20 мільйонів, потім 22 і так далі… Можна ж було діяти інакше. Наприклад, спочатку відправити працівників в карантін, і всі отримували б по 2500 гривень… А потім відновити рух. Так ні, машиніст буде ходить фарбувать двері, й отримувати за це 14 000 гривень. Потім скажуть: от, бачте, шо вона нам зробила, ця вузькоколійка? І закриють.

Вже після розмови з Олександром ми надіслали до Укрзалізниці запит з проханням пояснити: по-перше, чому досі не відновлено рух вузькоколійки і, по-друге, чи передбачається її повне закриття.

Відповідь на перше питання, якщо коротко, така: в умовах карантину першочергова задача – забезпечити сполучення до обласних центрів та великих міст. Питання ж відновлення руху вузькоколійки Антонівка-Зарічне буде розглянуто, але коли – невідомо.

Отже, «вічний карантин» – не лише метафора, а й реальна загроза. Особливо з огляду на те, як в Укрзалізниці нам відповіли на друге питання – про наміри щодо закриття. Тут коментар розлогий.

«Кардинальне оновлення основних фондів вузькоколійки» – таку панацею для функціонування «Кукушки» бачать у Львівській залізниці. Переконують, що не раз зверталися до місцевої влади у листуванні: пропонували передати вузькоколійку на баланс місцевого самоврядування, запровадити механізм відшкодування збитків, залучити комерційні структури для реалізації альтернативних інвестиційних проєктів, впровадження яких врахувало б інтереси всіх сторін. Проте домовитись про щось так і не вдалося. Про європейський досвід використання туристичного потенціалу вузькоколійних залізниць знають: кажуть, такі приклади є «комерційно вмотивованими» та базуються на серйозних коштах інвесторів.

Напевно, інтерпретація цих канцеляризмів і має бути відповіддю на початкове запитання: так є в планах закриття «Кукушки» чи ні. Одна з можливих: на жаль, є. Таки думки навіює додана інформація про збитки в розмірі 22 млн грн за 2019 рік, застарілі лінії зв’язку, колію, що потребує ремонту, та рухомий склад, який немає де ремонтувати в Україні.