EthicФейл. Гордон, ТСН или Притула: главные журналистские этические провалы года

EthicФейл. Гордон, ТСН или Притула: главные журналистские этические провалы года

20 января, 2021 0 Автор admin

У 2020 році українці стали трохи менше довіряти телеканалам через недостовірність та заангажованість новин. Натомість співвітчизники тепер більше звертають увагу на джерело походження новин та представлення різних точок зору. Головні вимоги, які вони ставлять до новин – достовірність та повнота. Такі данні останнього дослідження Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році».

Тільки у 2020 році Комісія з журналістської етики, яка працює в Україні за аналогом європейських рад по пресі, отримала 97 скарг на публікації в медіа та опублікувала 56 рішень. 

Які ж найбільші журналістські етичні провали минулого року?  

Гордон VS Поклонська та Гіркін 

У травні 2020 року засновник інтернет-видання ГОРДОН Дмитро Гордон провів інтерв’ю з Наталією Поклонською, колишньою українською прокуроркою, яка після окупації Криму перейшла на бік Росії, та Ігорем Гіркіним (Стрєлков), одним із ватажків бойовиків ДНР, підозрюваному у збитті літака рейсу MH17.   

Обидва інтерв’ю транслювалися наживо через YouTube-канал Гордона і тривали близько трьох годин. Частина громадськості висловила обурення щодо самого факту цих інтерв’ю та щодо їхнього змісту. Також Гордон заявив, що проводив ці інтерв’ю у співпраці із СБУ, хоча в самому відомстві це заперечили. 

«Журналісти мають право брати інтерв’ю у диктаторів, воєнних злочинців, підозрюваних у тяжких міжнародних злочинах та інших подібних осіб, яких негативно сприймає та засуджує значна частина або і більшість аудиторії. Часом такі особи є єдиним джерелом отримання суспільно важливої інформації, що обґрунтовує необхідність розмови з ними. Проте у таких випадках журналісти та редакції повинні зберігати контроль над повідомленнями, які звучать в інтерв’ю, уважно ставитися до етичних питань, які постають при наданні трибуни таким персонам», – вважає Діана Дуцик, директорка Українського інституту медіа і комунікації, членкиня Комісії з журналістської етики.  

Це означає, що не варто брати інтерв’ю у правопорушників (у тому числі терористів) у прямому ефірі/наживо. Це загальносвітова практика, яку застосовують медіа, які дорожать репутацією і довірою аудиторії (наприклад, це правило прописане у Редакційних настановах Бі-Бі-Сі). 

Філарет VS коронавірус та «геї» 

У березні 2020 року українські медіа поширили новину, зроблену на основі інтерв’ю Патріарха Філарета «4 каналу», який, зокрема, зазначив, що пандемія коронавірусу виникла та поширюється «через одностатеві шлюби». Крім того, тиражувався заклик Філарета брати участь у причастях в культових спорудах на час карантину. 

Що не так робили медіа з точки зору журналістської етики?

По-перше, деякі ЗМІ обрали у якості заголовка пряму мову Філарета, яка містила дискримінаційне висловлювання. Журналісти не тільки винесли у заголовок висловлювання Філарета, але й не взяли його у лапки. Така практика є небезпечною, оскільки повторення ярлика призводить до його утвердження як загальноприйнятого стереотипу.

По-друге, новина була опублікована без дотримання балансу, додаткових пояснень, коментарів експертів чи лікарів. Це містить порушення п. 10 Кодексу етики українського журналіста, відповідного до якого мають бути подані оцінки незалежних експертів. 

Комісія з журналістської етики засудила тиражування мови ворожнечі стосовно ЛГБТ-спільноти та заклики до нехтування вимогами карантину в медіа. 

«Особливо в непростий час для України й світу, коли поширення фейків та дезінформації може призвести до зростання рівня агресії в суспільстві, а брак повної та об’єктивної інформації веде до поширення конспіративних та антинаукових тверджень і породжує у частини аудиторії бажання шукати «винуватців» замість шляхів розв’язання проблеми», – наголошує Тетяна Лебедєва, почесна голова Національної асоціації медіа, членкиня Комісії з журналістської етики.   

Трагедія військового літака Ан-26 у Харкові 

У вересні 2020 року у Харківській області розбився військовий літак Ан-26. Унаслідок катастрофи загинуло 26 людей. Це були члени екіпажу, курсанти та офіцери Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ ім.Кожедуба. 

Трагічна подія стала топновиною в більшості українських ЗМІ. Проте не завжди, висвітлюючи цю трагедію, журналісти поводились етично і професійно. Наприклад, викликав дискусію щодо некоректної поведінки  журналістів сюжет, який вийшов на телеканалі «24». 

На відео можна побачити, як  журналісти різних телеканалів інтерв’юють матір одного із загиблих курсантів. Спілкуючись із жінкою, яка втратила сина, журналісти не проявляють емпатії та ставлять запитання, недоречні у таких випадках, як от «Кто у вас погиб?», «Какой курс?», «Он давно выпустился? Год, два, чтоб мы понимали…» та інші. Матір стійко відповідає, проте в певний момент каже, що вона не в тому стані, і хвилюється. Але журналістів це не зупиняє. 

«Комісія журналістської етики вирішила звернути увагу журналістів та редакцій на етичні аспекти спілкування з людьми, які пережили травму. У першу чергу, висвітлюючи травматичні події, слід мінімізувати можливі страждання, що їх переживають уцілілі жертви чи їх родини. Важливо ставитися з повагою та розумінням до їхніх почуттів та переживань. Відтак обережність у висловлюваннях під час розмови з такими особами є головним правилом», – розповідає Олексій Погорелов, Президент Української асоціації медіа-бізнесу (УАМБ), член Комісії з журналістської етики. 

Журналісти мають пам’ятати, що некоректно представлений контент про травматичні події (з акцентом на шокуючі сцени чи почуття, показ мертвих людей, чи тих, хто помирає), може призвести до психологічної травми у споживача такого контенту. Особливо це стосується дітей. 

«Кагарлицька справа» 

У травні 2020 року сталося насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділку  поліції, що набуло великого розголосу. 

Зокрема, в одному з випусків ТСН «1+1» вийшов сюжет «Резонансна справа», який пізніше був опублікований на сайті ТСН.ua із заголовком «Як почувається зґвалтована поліцейськими дівчина: докладніше про жертву кагарлицьких копів».

У сюжеті було оприлюднено особисті дані жінки, яка пережила насильство, без її згоди. Зокрема названо її ім’я, село, в якому вона проживає, сімейний стан, а також зазначені дані про її дитину.  

Велика кількість ЗМІ поширили інформацію про потерпілу з посиланням на сюжет ТСН, зокрема ТСН.ua, Обозреватель, Апостроф, Високий замок, РБК, Газета.ua, Вголос, сайт каналу 24 та інші (перелік не є вичерпним). 

«Суспільний інтерес становить факт насильства з боку поліцейських, у тому числі зґвалтування, як форми сексуального насильства. У зв’язку із  цим, Комісія закликала українські медіа змістити фокус уваги з особи потерпілої на ситуацію із насильством з боку поліції, у тому числі зґвалтування, як форми сексуального насильства, приділяти належну увагу висвітленню таких неприйнятних фактів в системі правоохоронних органів, їх розслідуванню та питанням реформи поліції», – коментує Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», членкиня Комісії з журналістської етики.  

Сергій Притула VS єврейський Новий рік Рош ґа-шана 

У вересні 2020 року до прямого ефіру програми Сергія Притули «Посеред тижня» на Радіо НВ було включено слухача Романа з Краматорська. Слухач вдався до знущання та образ на національному ґрунті, спрямованих на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Зокрема, святкування єврейського Нового року Рош ґа-шана, що відбувається в Умані, він назвав «шабашем», а цадика Нахмана, могила якого в Україні є об’єктом всесвітнього паломництва – «нациком хацманом». 

«Специфіка прямого ефіру передбачає періодичне виникнення ситуацій, коли доступ до мікрофона отримують громадяни з провокативними чи дискримінаційними висловами. На цей випадок кожна редакція має свої прописані алгоритми дій, які зокрема, рекомендують ведучим лінію коректної поведінки», – зазначає Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ), членкиня Комісії з журналістської етики.

Образи на національному та релігійному ґрунті є неприпустимими із точку зору стандартів журналістики, Європейської конвенції з прав людини, Конституції України та інших засадничих документів. Озвучені під час програми «Радіо НВ» дискримінаційні вислови могли спонукати слухачів до сприйняття цілої етнічної та релігійної групи як загрози, а представників цієї групи – як осіб, схильних до порушення законів і громадського порядку.

Відповідно до етичних стандартів, ведучий прямого етеру Сергій Притула мав, по-перше, перервати виступ гостя, вказавши йому на неприпустимість образ на національному ґрунті, а по-друге, після виступу гостя звернути увагу авдиторії на те, що відбулося грубе порушення прав людини і що редакція не поділяє таких поглядів.

Після оприлюдненого рішення Комісії з журналістської етики, Радіо НВ та Сергій Притула публічно визнали свою помилку та вибачилися.

Це хороший приклад як може функціонувати саморегуляція в Україні і як Комісія з журналістської етики допомагає аудиторії та медіа вирішувати проблеми етичного характеру самостійно, без залучення тих чи інших державних інституцій. 

Однак, Комісія – це не суд, і не регулятор. Вона покликана звертати увагу на неприйнятні порушення журналістської етики та професійних стандартів, аби редакції могли уникати їх в майбутньому, а громадяни – критично оцінювати інформацію, яку вони споживають. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Еще по теме