Філософ зони. Ким виявився «луцький терорист»

2 февраля, 2021 0 Автор admin

Кінець 90-х – початок 2000-х. На Волині – чергова хвиля боротьби з організованою злочинністю. Лише за три місяці 1998 року волинські правоохоронці ліквідували 23 злочинних угрупування, порушили 129 відповідних кримінальних справ, арештували 40 лідерів цих банд.

На фоні таких подій Максим Кривош, використовуючи набутий на зоні досвід та зв’язки у кримінальному світі, збирає банду. Як свідчить обвинувальний висновок, під час добору кадрів до цього угруповання надає перевагу тим, хто має непогану фізичну підготовку і проблеми з законом.

Так він знаходить Віталія Смолія з Вінниччини, Едуарда Кревського із Закарпаття, мешканців Луцька Богдана Іванюка та Юрія Бугая і жителя Львівщини Василя Чорненького. Останній, до речі, був Кривошу кумом.

Лідер групи ретельно планує її діяльність, за кожним розписує ролі, чіткі правила поведінки.

Серед його «спорядження» – револьвер кустарного виробництва калібру 5,6 мм на 8 набоїв, газово-шумові пістолети, схожі на бойові, ножі. А також камуфльований формений одяг, який використовувався на той час працівниками спецпідрозділів органів внутрішніх справ. Та інші атрибути правоохоронців (наприклад, жезл, яким зупиняють автівки).

Січень 2001-го. Матір Максима Кривоша просить односельця, підприємця з Луцька, взяти на роботу сина, який щойно повернувся із зони. Кривош влаштовується на фірму «Інекс» заступником директора з комерційних питань. Й одразу планує одну зі своїх «кримінальних п’єс», як він сам у спогадах називав оборудки банди.

Одного дня до директора фірми вриваються невідомі. Називаються членами чеченського угрупування і вимагають гроші за кришування бізнесу. Погрожують. Повідомляють такі подробиці з життя родини, що тому стає страшно за рідних. Наступного дня «чеченці» призначають директору зустріч на перехресті біля села Баїв за Луцьком.

Директор, знаючи минуле Кривоша, бере його з собою на зустріч. У цьому і був розрахунок «режисера». Коли «чеченець» починає погрожувати бізнесмену і дістає газово-шумовий пістолет, Кривош ногою вибиває зброю з рук злочинця, нібито йому невідомого. За мить піднімає цей пістолет і стріляє в живіт бандиту. Той закривавлений падає на землю. Кривош із бізнесменом тікають.

Під час слідства з’ясувалося, що крові не було. Один із членів банди Кривоша просто розчавив під курткою пакет із фарбою. Ще якийсь час Кривош вимагає у свого директора $10 000 на лікування «чеченця», якого нібито поранив саме з його вини. Бізнесмен вирішує звернутися в міліцію – вимагання припиняються. Але заяву про злочин підприємець все ж напише.

Березень 2001-го. Уночі до будинку сільського голови Петра Матвійчука підійшли троє в масках. Постукали у вікно. Господар виходить на ґанок без жодних застережень. На нього нападають невідомі, душать, б’ють. На крик виходять дружина і донька. Погрожуючи револьвером, їх змушують сісти, прориваються в кімнату, де спить онук голови.

Рятує ситуацію сам господар, він виривається і погрожує спустити на злочинців кавказьку вівчарку. Ті тікають. Увесь цей час Максим Кривош разом зі ще одним членом банди чекають нападників неподалік у BMW.

Наступного ж ранку голова телефонує матері Кривоша. Та говорить з сином. За день той приїздить в Добре, обіцяє «по дружбі» знайти злочинців за $200. Ще за кілька днів на подвір’я сільської школи, до якої ходив малим і сам Максим Кривош, приїздить той самий BMW.

Оскільки голови нема на той момент у селі, злочинці вирішують вразити його дружину – директорку школи. Відкривають багажника іномарки і показують їй роздягненого, зв’язаного і облитого кров’ю чоловіка, який лежить там. Усе це задля того, щоб витребувати чергову суму за пошук і нібито розборки зі злочинцями.

Шок діє: наляканий голова привозить $100, потім ще $200. Це не спиняє Кривоша – він починає вимагати $2000. Тоді чоловік у відчаї телефонує землячці – мамі Кривоша. Та знов обіцяє поговорити із сином. І вимагання знов припиняються.

У ролі облитого кров’ю бандита з багажника виступив член банди Кривоша Богдан Іванюк. З обвинувального висновку відомо, що задля цієї постановки він навмисне купував кров свині на центральному ринку у Луцьку.

Квітень 2001-го. Киянин Сергій С. приїздить до Луцька купити дешеву автівку. На той час Луцьк – Мекка дешевих іномарок. Посередником у операції виступає знайомий Сергієві Богдан Іванюк.

Сергія С. зустрічають на луцькому вокзалі. Іванюк пригощає його у місцевому кафе. Розпивають алкоголь. Згодом ідуть в один із мікрорайонів міста. Іванюк на мить відходить у один із дворів, потім пояснює: купував наркотики. На безлюдній вулиці нізвідки з’являється червоний ВАЗ.

У авто – Максим Кривош зі своїм кумом у міліцейській формі. Вистрибують із салону, називаються працівниками карного розшуку і нібито вилучають в Іванюка наркотики, а слідом – і понад $3000, які мав із собою Сергій С. (на купівлю автівки).

«Правоохоронці» їдуть з місця подій. Увечері Богдан Іванюк віддасть Сергієві С. деякі його особисті речі, вилучені «міліцією» і скаже, що гроші йому довелося віддати, аби не порушували справу.

Червень 2002-го. Майже фінальна драма. Саме цей епізод виведе міліціонерів на сліди Кривоша та членів його банди.

7.30 ранку. На залізничному вокзалі у райцентрі Ківерці, що біля Луцька чергує таксі – вже знайомий нам ВАЗ. У той час потяг «Київ-Ковель» не мав зупинки в Луцьку. Всі, хто їхав на авторинок, добиралися з Ківерців.

Двоє киян Ярослав Г. та Віктор М. удосвіта зійшли з потягу, довго чекали маршрутку, зрештою вирішили скористатися таксі. Водій погодився довести недорого….

На півдорозі водій повідомив, що в місті вбили міліціонера, проводять спецоперацію, на всіх виїздах – беркутівці, тому пропонує об’їхати трасу.

Раптом на дорозі з’являються три хлопця у формі спецпідрозділу Беркут. Один із них – Максим Кривош. Перевдягнені бандити жезлом зупиняють таксі. Погрожуючи револьвером, відібравши у киян майже $10 000, «спецпризначенці» сідають у ВАЗ, що чекає збоку, – і «їдуть у невідомому напрямку».

Далеко не всі, кого грабувала банда Кривоша, написали заяви про злочин. Серед потерпілих були й родичі Максима, які не хотіли кидати тінь на сім’ю. Не виключено, що найдраматичніші епізоди у справу кримінального ватажка не увійшли. Це не завадило йому на 8,5 років знову опинитися на зоні.