5 причин создать корпоративный или паевой инвестфонд для вашего бизнеса

5 причин создать корпоративный или паевой инвестфонд для вашего бизнеса

5 марта, 2021 0 Автор admin

Інститути спільного інвестування (ІСІ) існують в Україні більше 15-ти років, проте саме останнім часом ми можемо спостерігати підвищений інтерес до цієї теми зі сторони бізнесу. І він не безпідставний, адже 17 грудня 2020-го Верховна рада прийняла закон про запровадження правил контрольованих іноземних компаній, чим поставила перед окремим українським бізнесом питання щодо доцільності та ефективності їх офшорних структур.

Читайте также

Для тих, хто ще не мав часу розібратись, ІСІ є окремим інструментом інвестування, який наділений законом цілим рядом переваг. ІСІ можуть існувати або у формі юридичної особи – корпоративного інвестиційного фонду (КІФ), або у формі об’єднання капіталу без створення юридичної особи – пайового інвестиційного фонду (ПІФ).

Нижче – п’ять причин, чому на нашу думку варто звернути увагу на КІФи та ПІФи.

1. Значний обсяг залучених коштів 

Відповідно до даних Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), існує 1510 різних ІСІ, з них приблизно 530 – КІФи і 810 – ПІФи (дані постійно оновлюються), які володіють активами на загальну суму 407 813 млн гривень. 

Далеко не кожна форма інвестування може похвалитись такими результатами, що говорить про ефективність КІФ та ПІФ. 

2. Звільнення від оподаткування прибутку 

Однією з головних переваг корпоративних та пайових інвестиційних фондів є звільнення від оподаткування їх прибутку. 

Читайте также

За своєю суттю такий режим дуже нагадує податок на виведений капітал, про який часто говорять політики. Тобто прибуток КІФ і ПІФ оподатковується тільки на етапі його розподілу між учасниками. 

Такий податковий режим відкриває широкі можливості для використання КІФ та ПІФ для ре-інвестування. Іншими словами, поки прибуток реінвестується в бізнес, його не потрібно оподатковувати. 

3. Альтернатива офшору 

Імплементація плану BEPS в Україні робить структурування бізнесу через офшорні компанії менш цікавим та популярним. Враховуючи це, український бізнес почав шукати альтернативи, і багато хто припускає, що однією із таких альтернатив можуть стати ІСІ.

Читайте также

Очевидно, що податкові переваги ІСІ дають можливість досить широко використовувати фонди для інвестиційних проектів, для чого, власне, ІСІ і створювались.

Проте, КІФ та ПІФ можуть також відігравати важливу роль в межах інтегрованих бізнес-груп, наприклад, для надання фінансування, здавання в оренду рухомого і нерухомого майна, роялті. 

Зрозуміло, що корпоративне структурування бізнесу має на меті досягнення ряду цілей, включаючи побудову ефективного корпоративного управління, оптимізацію бізнес-процесів, зменшення ризиків рейдерського захоплення, формування холдингової структури, залучення фінансування, тощо.

Проте, вже сьогодні ми можемо говорити, що КІФ і ПІФ варто розглядати як один з механізмів досягнення окремих цілей.

4. Багатофункціональність фондів 

Чинне законодавство дає досить розгалужену класифікацію ІСІ. Так, (1) в залежності від порядку здійснення діяльності фонди поділяють на відкриті, інтервальні та закриті, (2) в залежності від терміну діяльності на строкові і безстрокові, (3) в залежності від виду активів – на диверсифіковані, спеціалізовані, кваліфікаційні та недиверсифіковані. 

Початково передбачалось застосування фондів в різних сферах та щодо різних активів, таких як грошові кошти, акції, облігації, банківські метали, кредитні активи, нерухомість, біржові товарні активи, тощо. 

Сьогодні ми можемо констатувати, що ІСІ широко використовуються лише у будівництві. Так, дуже часто будівельні компанії використовують фонди для продажу майнових прав на майбутні квартири і за накопичені кошти здійснюють будівництво. Проте, це не означає, що КІФи і ПІФи не можна використовувати в інших сферах. 

Так, для прикладу, Міністерство цифрової трансформації України, в рамках проекту Дія.Сіті, планує залучити венчурний капітал для розвитку ІТ-індустрії в Україні. 

5. Професійність та прозорість 

Однією з особливостей КІФ та ПІФ є те, що вони не мають власного виконавчого органу, а їх управління здійснюється компаніями з управління активами (КУА). 

Важливо зазначити, що КУА є професійним учасником фондового ринку, діяльність якого контролюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Більш того, закон чітко визначає як професійні, так і фінансові вимоги до КУА, що покликано підвищити ефективність їх управлінських функцій.

Зокрема, мінімальний статутний капітал КУА зафіксований на рівні 7 млн гривень. Більш того, КУА повинно мати у своєму складі щонайменше трьох сертифікованих фахівців. Детальніше з вимогами можна ознайомитись в ліцензійних умовах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 

На сьогоднішній день існує 304 КУА і всі вони є членами УАІБ, яка є єдиною саморегулівною недержавною організацією, якій держава делегувала частку своїх повноважень.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net