В Украине хотят ввести нормы английского права. Это пиар от Дія.City или необходимость

В Украине хотят ввести нормы английского права. Это пиар от Дія.City или необходимость

17 мая, 2021 0 Автор admin

Імплементація англійського права в українську правову систему — одна з топ-тем останні два роки. Недивно — англійським правом користуються прогресивні країни та регулюють більшість міжнародних комерційних угод. Тож воно міцно асоціюється з цивілізованим світом. 

Найбільш активно про можливість запровадження норм англійського права заговорили депутати фракції Слуга народу і представники Мінцифри. Вони хочуть застосувати його елементи в рамках Дія.City — спеціального правового режиму для IT-індустрії.

Чим відрізняється винахід англійців і що саме хочуть приземлити до нас? На це неможливо відповісти без контексту. Спробую показати його через деталі та кейси. 

У нас: принципи законності проти принципів справедливості

Головна відмінність англійського права від нашого — у принципово іншому устрої. Наше кодифіковане право — це набір абстрактних правил, які інколи складно застосувати до конкретної ситуації. 

Одного разу я в якості адвоката брав участь у розгляді справи про будівництво паркінгу в районі Дарницького моста. Підприємець купив ділянку землі і подав документи на оформлення проєкту. Йому відмовили. Підстава — на плані це місце входило в зону будівництва моста. Але по факту неозброєним оком було видно, що майбутні опори не торкнуться ділянки. 

Мій клієнт подав до суду. Справа тривала кілька років. За цей час міст побудували, він передбачувано пройшов повз, але дозвіл нам так і не дали. 

Я сказав судді, що рішення явно несправедливе: у плані була помилка, і факт побудованого моста це підтвердив. «Якби я керувався принципами справедливості… — відповів суддя. — А я керуюся принципами законності». Він не міг ігнорувати документ, навіть неактуальний. 

У них: прецедент насамперед

Натомість англійська система ґрунтується на принципі прецедентного права. Прецеденти — це набір реальних судових кейсів, з якими співвідносяться судді в процесі вирішення спорів.   

Один із таких кейсів — справа «Мітчел проти Рейнольдса» 1711 року. Дехто Рейнольдс, пекар з лондонського району Холборн, здав свою кондитерську в п’ятирічну оренду Мітчелу. Орендар отримав у заставу облігацію на £50 (£86 500 за сьогоднішнім курсом). Домовилися: якщо Рейнольдс протягом п’яти років влаштується пекарем в будь-яку кондитерську в Холборні, Мітчел залишить заставу собі.  

Рейнольдс таки порушив угоду, і Мітчел подав до суду. У своє виправдання Рейнольдс сказав, що контракт із Мітчелом був недійсним, бо обмежував його право на торгівлю, що за англійським правом було абсолютно неприпустимим. 

Але справа обернулася інакше. Суддя вирішив: оскільки угода не могла відбутися без згоди Рейнольдса на обмеження торгівлі, договір визнавався законним. Адже Мітчел орендував не тільки приміщення та печі — він розраховував на репутацію рейнольдсовского бізнесу. Тобто на його клієнтів. Виходить, Рейнольдс після перезапуску переманив старих клієнтів і позбавив Мітчела частини прибутку від угоди. 

Формально пекар не порушив жодного закону. Якби таку справу слухали в нашому суді, у Мітчела не було б шансів на перемогу. Але англійське право дозволило подивитись на договір між Мітчелом і Рейнольдсом під кутом бізнес-логіки. А в системі з’явився ще один прецедент.

Ось і різниця. «У них» законодавцем часто виступає сам суд. Процеси менш формальні і більш індивідуальні. В Україні ж багато хороших суддів, але варіативність їхніх дій зарегульована та обмежена кодифікованими нормами. 

Ще в них: договори, непередбачувані ситуації, гнучкість

Ось ще чотири з багатьох переваг англійської системи права.

Простота і зручність

Англійське право в більшій кількості випадків передбачає можливість укладення усних угод або договорів у спрощеній формі. Якщо контрагент перебуває в іншій країні, усний договір заощадить купу часу і може розглядатися як доказ під час судового розгляду. Або, наприклад, достатньо обмінятися імейлами — і можна працювати. Так наш холдинг часто працює з американськими контрагентами. У разі виникнення спорів можна відновити суть договору за листуванням.

В Україні ж великий перелік видів договорів, які вимагають обов’язкового нотаріального засвідчення. Інакше вони вважатимуться недійсними. Для міжнародного бізнесу це дико незручний і застарілий формат, від якого розвинені країни відходять.

Збільшений термін позовної давності 

Термін позовної давності в англійському праві може бути продовжений до 12 років. Для порівняння, у Нью-Йорку, законодавство якого займає друге місце за популярністю серед бізнесменів у всьому світі — тільки шість років. 

Вирішення непередбачуваних ситуацій

Якщо справа не підпадає ні під один закон, в англійському праві у неї всього два варіанти розвитку: вона або співвідноситься з аналогічним кейсом, або сама стає прецедентом.  

У законодавстві України, звичайно, є поняття «аналогії права», коли може використовуватися схожа норма. Але що робити, якщо подібних правил немає? Яскравий тому приклад — тривала відсутність регулювання у сфері блокчейн і криптовалют.

Гнучкість правової системи

Англійське право передбачає, що законодавча ініціатива виходить від представників і законодавчої, і судової гілок влади. Але на відміну від законодавців-парламентаріїв, англійські судді ніким не контролюються. Це дає судам можливість реформувати законодавство, навіть коли заплановані реформи саботує парламент.  

Тобто правова система раніше зустрічається з новими викликами і швидше на них реагує, так як судді, на відміну від парламентаріїв, не в правовому «тилу», а на «передовій».

Англійське право для українського IT — або всієї України

Серед іншого, українське законодавство сильно програє англійському у всьому, що стосується залучення коштів і захисту інвесторів. І саме цю прірву зараз намагаються подолати. 

У квітні в Раді пройшов перше читання проєкт закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4303. Цей документ передбачає імплементацію в українське право в рамках Дія City деяких елементів англійського права та інших зарубіжних правових систем. 

Якщо вдивитися в деталі, то йдеться не про прецедентне право в окремій IT-пісочниці, а лише про можливість використання певних інструментів. Наприклад, конвертованого займу. Це гарантійний інструмент, що передбачає зобов’язання стартапу в майбутньому передати інвестору акції за обумовленою ціною. А ще конвертований займ може стати в нагоді, якщо ви не хочете розкривати інформацію про частку інвестора. 

Безумовно, даний законопроєкт – хороша ініціатива. Він пропонує досить незвичайні для нашої юридичної сфери зміни, тому на кожному кроці викликає суперечки. Але слід дочекатися розвитку цієї історії.

Ключове питання до нього — в обмеженості. Законопроєкт по Дія City локалізований лише на IT-галузі. Софт ліквідний і легко продається, тому складається враження, що розвиток IT-сектора — це панацея, здатна вирішити всі проблеми нашої економіки. Але це не так. У нас багато перспективних напрямів, і кожен потребує модернізації. 

Чарівної пігулки не буде

Ймовірно, ви можете запитати: чому вся Україна досі не запровадила англійське право і не вивела внутрішні та міжнародні відносини на новий рівень? 

Тому що є величезне «але». Англійське право розвивалося в умовах потужної довіри тамтешнім суддям, їхній незалежності та принципу справедливості, а також системі в цілому. А тепер уявіть на секунду, що завтра система, при якій вплив людського чинника дуже великий, починає працювати в наших судах і з нашими людьми. Думаю, коментарі зайві. 

Виходить, ми маємо найкраще з можливого прямо зараз. Наше кодифіковане право — це спроба утримати пов’язку на очах української Феміди. Це негласний суспільний договір: від недовіри системі ми заганяємо суддів в рамки — вони приймають рішення за папірцями, які не завжди означають справедливість. 

Не можна просто так взяти чуже напрацювання і вирішити всі проблеми. Побудова правової системи — еволюційний процес, у якому потрібно вбирати кращі практики і піднімати власні цінності. І якщо перше світ пропонує в надлишку, друге під силу тільки нам самим.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией
редакции LIGA.net