Слова Зеленского за два года: каждое третье ложь или манипуляция. Чего не знает президент

Слова Зеленского за два года: каждое третье ложь или манипуляция. Чего не знает президент

20 мая, 2021 0 Автор admin

Сегодня Зеленский отчитывается о своей работе за два года. VoxCheck проанализировал, что он говорил и что реально сделал (укр.)

Гучні призначення та звільнення, комунікаційні провали та невиконані обіцянки — таким запам’ятався перший рік президентства Володимира Зеленського.

Та чи виправився президент? Чи став другий рік кращим?

Перемоги точно були. Наприклад, через санкції РНБО, яку технічно очолює президент, свою роботу припинили три проросійські телеканали, а на статки депутатів Віктора Медведчука та Тараса Козака наклали санкції через фінансування тероризму. Тепер прокуратура звинувачує проросійських парламентарів у державній зраді. Та й боротьба з дезінформацією нарешті може стати більш системною: при РНБО та Міністерстві культури почали роботу Центри протидії дезінформації.

Утім, провали в роботі глави держави також були. VoxCheck проаналізував, скільки президент Зеленський брехав ці два роки при владі, як виконує свої передвиборчі та інавгураційні обіцянки та як змінилася його риторика про війну та зовнішніх партнерів.

Брехня Зеленського

VoxCheck розпочав моніторинг висловлювань Зеленського ще до того, як у новорічну ніч 2019 року він заявив, що балотуватиметься на посаду президента. Відтак з кінця 2018 року до сьогоднішнього дня VoxCheck перевірив близько 100 фактологічних заяв Зеленського. Більшість з них ви можете знайти у онлайн-базі «Антологія Брехні«. 

Якщо аналізувати лише період президентства, то правду президент говорив у 37,2% зафіксованих нами фактологічних цитат. 15,1% із перевірених висловлювань — це перебільшення, а 17,4% — маніпуляції. У 18,6% випадків Зеленський брехав. 

Утім, часто в риториці президента присутні фактологічні висловлювання, які неможливо оцінити за відкритими офіційними джерелами інформації — вони залишаються «без вердикту». За два роки президентства Зеленського ми зафіксували близько 8% таких висловлювань у його виступах. Ще 2% — технічні помилки, тобто обмовки.

Торік у матеріалі до річниці президентства VoxCheck вже аналізував частину брехні й маніпуляцій Зеленського за 2019-й і початок 2020 року. У цьому ж матеріалі згадуються найбільш критичні помилки у виступах президента за другу половину 2020-го та початок 2021 року. 

Перемир’я у зоні проведення ООС

Одним із найбільших досягнень довгий час у своїх виступах і сам президент, і команда Слуг народу називали перемир’я у зоні проведення ООС, яке розпочалося 27 липня 2020 року. Однак реальним перемир’ям чи режимом тиші це назвати складно: СММ ОБСЄ постійно фіксує обстріли та вибухи. 

Так, у вересні 2020 року президент заявив: «Загалом, ви всі деталі знаєте. 42 дні була тиша.» 

Це неправда.

Лише за перший місяць «перемир’я» ОБСЄ зафіксувала 830 порушень режиму тиші. На 18 травня 2021 СММ ОБСЄ зафіксувала щонайменше 28 500 порушень режиму тиші від початку «перемир’я».

Пандемія COVID-19

Найбільшим викликом минулого року для президента та всієї влади стала пандемія COVID-19. Проте й на цій темі Зеленський встиг зманіпулювати та збрехати.

Так, у жовтні 2020 року під час виступу перед ВРУ президент заявив

«Маски востаннє закуповувалися в 2007 році, і термін їхньої придатності давно минув. Ми (влада. Ред.) швидко подолали дефіцит. Спочатку організували поставки з Китаю та Південної Кореї масок, тестів, дезінфекторів, костюмів, апаратів ШВЛ. А згодом розгорнули та налагодили масштабне українське виробництво.»

Це маніпуляція, яку викрито в цій статті.

По-перше, не лише влада, а й приватні компанії та волонтерські організації допомагали подолати дефіцит засобів захисту. А по-друге, дії влади супроводжували численні провали.

Наприклад, ОПУ закупив ПЛР-тести, які не були верифіковані Центром громадського здоров’я (ЦГЗ). У квітні 2020 року Зеленський особисто зустрічав літак «Мрія», який мав доставити захист для українців. Та виявилося, що рейс оплатила мережа Епіцентр, вантаж якої головним чином і везли з Китаю.

Під час перебування Іллі Ємця на чолі МОЗ, захист для медиків закупили з п’ятитижневим запізненням. А під керівництвом Максима Степанова МОЗ проводило необґрунтовано дорогі закупівлі костюмів біозахисту. До того ж станом на 21 жовтня — на момент виступу президента — МОЗ не закупив жодного апарату ШВЛ за кошти COVID-фонду.

Медична реформа

Тоді ж у жовтні у великому інтерв’ю для чотирьох телеканалів, яке ми перевіряли у цій статті, Зеленський збрехав про медичну реформу: «Усім тим, хто каже «згортання медичної реформи». Ви знаєте, як то кажуть, не можна спіймати рибку в мертвому морі. Про яке згортання і чого ми говоримо? Там є плюси у реформі, є мінуси, але найголовніший мінус — що країна не була повністю, стовідсотково готова до COVID.»

По-перше, жодна країна світу не була готова до спалаху COVID-19, і питання було лише в тому, наскільки швидко та якісно зреагували уряди країн. По-друге, реформа вторинної ланки системи охорони здоров’я офіційно стартувала лише у квітні 2020 року (хоча де-факто запрацювала пізніше, а частина реформи «зависла» через карантин) і стосувалася насамперед зміни принципів фінансування. Тобто її метою було дати лікарням інструменти для розвитку. Крім того, завдяки додатковому фінансуванню внаслідок реформи медичні заклади змогли самі забезпечити частину своїх потреб під час пандемії. 

Про вступ України в НАТО

У 2021 році ми проаналізували інтерв’ю Зеленського для програми «Axios» на HBO. Тоді найбільший резонанс у суспільстві викликало звернення Зеленського до Джо Байдена: «Містере Президенте, чому ми досі не в НАТО?»

Це також маніпуляція.

НАТО приймає до свого складу нових членів за умови консенсусу між усіма країнами-членами Альянсу. США є лише однією із 30 держав у складі Альянсу. Для безпосереднього вступу до організації країна-кандидат повинна відповідати низці критеріїв, які викладено у Північноатлантичному договорі. Базовими є відданість принципам демократії, соціальної справедливості та економічної свободи. 

Ні обіцянок, ні пробачень. Як президент виконує свої обіцянки

Рік тому ми проаналізували найбільш показові обіцянки Володимира Зеленського, які він озвучував протягом першого року президентства. Наприклад, обіцянка Зеленського з 1 квітня 2020 року запустити другий етап медичної реформи була під питанням. Адже подальші заяви президента та вже ексміністра Максима Степанова ставили реформу під загрозу. Утім, за результатами 2020 року ми побачили, що реформа все ж відбулася і продовжується. 

Цього року ми згадуємо та аналізуємо деякі передвиборчі обіцянки президента та обіцянки з інавгураційної промови

1. «Безумовно, крім війни, є ще багато бід, які роблять українців нещасливими. Це шокуючі тарифи…»

В інавгураційній промові Зеленський обіцяв знизити тарифи. Цю обіцянку складно оцінити як виконану чи провалену, адже сама обіцянка була популістичною. Президент не впливає на тарифи на комунальні послуги. Їх визначає Кабмін, місцева влада, а у випадку з газом на тарифи впливає ситуація на ринку та обмеження регулятора.

З 1 серпня 2020 року в Україні почав діяти ринок газу: споживачі змогли обирати постачальника з найкращими умовами та цінами, а постачальники — самостійно встановлювали ціну. 

Утім, вже в січні 2021 року, Кабмін встановив максимальну ціну, за якою компанії можуть продавати свій газ —  6,99 грн за куб. Це сталося через те, що деякі компанії після початку опалювального сезону різко підняли ціну на газ, а споживачі не знали, як перейти до дешевшого постачальника. 

У травні НКРЕКП вирішила, що з постачальником можна укласти лише річні контракти. Із яким постачальником ви б не працювали, його травнева ціна буде для вас фіксованою на весь рік — такий перехід станеться автоматично. Нова система діятиме до 30 квітня 2022 року. Єдиний виняток, коли ціна може змінитися — це її зниження. А от збільшуватися протягом року вона не може.

2. «Це медицина, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав із дитиною у звичайній лікарні.»

Зеленський мав на увазі, що медреформа, яку розпочали за попередньої влади, не має на меті покращення медицини. Та попри цю та іншу критику медичної реформи, яку ми розглянули у попередньому блоці, реформа другої ланки медицини розпочалася у квітні 2020 року та триває цьогоріч. 

Нові пакети та більше грошей: що змінилося в медреформі в 2021? – У цьому матеріалі.

Утім, оцінювати ефект реформи поки зарано. А на момент інавгураційної промови, коли розпочалась лише реформа первинної ланки, критика реформи була щонайменше необґрунтованою.

3. «Програма популяризації здорового способу життя. Введення обов’язкового безкоштовного щорічного медичного огляду.»

Цю обіцянку Зеленський не виконав. Медичний огляд є обов’язковим лише для окремих груп населення, наприклад, працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, військовослужбовців, а також  для осіб віком до 21 року. Ця вимога діє ще з 1994 року, а востаннє зміни до статті закону про медогляд вносили ще у 2012 році.

До того ж медична реформа робить акцент на профілактиці захворювань. Сімейні лікарі та терапевти (перша ланка медреформи) надають медичну допомогу пацієнтам, зокрема попереджають розвиток захворювань, зменшують потребу в госпіталізації та покращують якість життя.

4. «Ми збудуємо країну інших можливостей. Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх. А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу.»

За кілька хвилин після цієї фрази Володимир Зеленський в інавгураційній промові заявив про розпуск Верховної Ради VIII скликання (хоча з юридичної точки зору це рішення було сумнівним). І на парламентських виборах були обрані 424 нових депутати, з них 254 — від президентської партії «Слуга народу». Та чи всі вони — слуги народу?

Наприклад, нардепа Юрченка підозрювали в організації злочинної схеми. А Євгеній Шевченко, який їздить у Білорусь до диктатора Лукашенка, та Максим Бужанський активно просувають антиукраїнські, проросійські та прорадянські меседжі. 

Також президент привів у парламент Олександра Дубінського, на якого США наклали санкції через причетність до російської мережі закордонного впливу. Його виключили зі «Слуги народу» 1 лютого 2021 року, але він пробув у президентській фракції майже півтора роки. Не завадили цьому і журналістські розслідування про зв’язки Дубінського та Коломойського, статки депутата та поширювані ним фейки про «повій на Майдані».

5. «(Збудуємо) Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народженнях.»

Цю обіцянку президент також не виконав. Хоча з 27 липня нібито почав діяти режим тиші, бойовики та російські військові його систематично порушують. Із початку «перемир’я» на Донбасі СММ ОБСЄ зафіксувала понад 28,5 тис. порушень режиму припинення вогню. Утім, середньодобова кількість обстрілів зменшилася порівняно з 2020 роком.

6. «(Збудуємо) Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт — за 15 хвилин, а проголосувати на виборах — за одну секунду в Інтернеті.»

Цю обіцянку президент виконав лише частково.

Відкрити ФОП тепер можна автоматично онлайн у «Дії», достатньо лише заповнити заяву за 10-15 хвилин та зачекати кілька секунд для її обробки. Раніше потрібно було чекати до 2 робочих днів, поки державний реєстратор перегляне заявку. А от процедура оформлення товариства з обмеженою відповідальністю в середньому займає більше 6 днів (ст. 6).

Отримати закордонний паспорт за 15 хвилин не можна. Наразі для оформлення документу можна зареєструватися в електронній черзі, але оформлювати заявку потрібно в територіальному органі/підрозділі ДМС, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або центрі обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ». Також необхідно пройти процедуру сканування відбитків пальців. Для оформлення закордонного паспорту потрібно 20 робочих днів, якщо необхідно терміново — процес займе 7 робочих днів.

Останні вибори в Україні були 25 жовтня, і відбувалися вони за звичною нам процедурою — з паперовими бланками та на дільницях. Проголосувати онлайн наразі не можна, у «Дії» з’явилася лише можливість реєструвати та підтримувати петиції. У Мінцифри це називають «першим етапом запровадження електронної демократії.»

7. «Мій перший законопроєкт — «Про народовладдя». У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії. У сучасній Україні це повинно відбуватися з максимальним використанням новітніх технологій.»

Цю обіцянку президент виконав із запізненням. Першим законопроєктом президента був «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»», а от законопроєкт «Про народовладдя» від Зеленського надійшов до Верховної Ради лише 9 червня 2020 року, аж через 17 місяців після першого законопроєкту президента.

8. «Людина — найвища цінність. Держава для Людини, а не Людина для держави. Повага до людської гідності повинна стати основним принципом у діяльності держави. Реформи повинні позитивно відображатися на кожній Людині, а не на десятьох сім’ях.»

Андрій Антоненко, один із підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, провів у СІЗО понад 500 днів, Юлія Кузьменко — сім місяців. Їхня вина не доведена.

У серпні 2020 року Юлії Кузьменко змінили запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. І хоча згідно з Кримінальним процесуальним кодексом сукупний термін тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шість місяців, Кузьменко перебуває під ним вже дев’ять місяців, а 19 травня його продовжили ще на два місяці. До того ж у цій справі є багато невідповідностей, про які ми писали у фактчеку Арсена Авакова.

«Надо просто прекратить стрелять»: як змінилася риторика президента про війну та зовнішніх партнерів

Основні компетенції президента — національна безпека та представництво на міжнародній арені. Тож у цьому розділі ми проаналізували, як змінювалася риторика президента щодо топ-тем, які входять до його повноважень. Це співпраця з ЄС, МВФ, позиція щодо Криму, переговори у Нормандському форматі та, звісно ж, війна з Росією. 

Загалом президент вважає, що Україна має увійти до ЄС і НАТО. Однак риторика щодо цього у Зеленського з роками дещо змінювалася.

Так, ще під час добре відомого інтерв’ю Гордону у грудні 2018 року Зеленський казав, що «не йде в гості, якщо його не кличуть», і був упевнений, що ЄС має нас запросити. Під час виборчої кампанії 2019 року майбутній президент заявляв, що рух до ЄС і НАТО, який був закріплений у Конституції ексвладою, — це політичне рішення, яке прийняли, не порадившись із українцями.

Утім, вже у 2020 і 2021 році — ймовірно, коли Зеленський вже як президент відчув переваги євроінтеграції — його позиція дещо змінилася. Тепер він чекає від ЄС конкретних вимог до України, а від українців — розуміння, коли і як ці вимоги можна буде виконати, щоб стати членами ЄС. 

Про співпрацю з ЄС

А от позиція Зеленського щодо МВФ до та після обрання президентом змінилася кардинально. В інтерв’ю Гордону у грудні 2018 року тоді ще навіть офіційно не кандидат у президенти Зеленський говорив, що у МВФ надто жорсткі умови та високі ставки. І це було неправдою, адже ставки МВФ — одні з найнижчих із-поміж доступних варіантів кредитування. Однак вже на посаді президента Зеленський запевняв, що МВФ потрібен нам «як вода». 

Про МВФ

Чи не найбільше суспільство критикує Зеленського через висловлювання щодо Росії. Так, ще у 2019 та подеколи у 2020 році президент називав Росію «складним сусідом» та «тією стороною». Однак останнім часом у риториці президента вже більше й чіткіше звучать заяви про російську агресію та російські війська біля кордонів України. 

Про Росію

Розуміння переговорів та «нормандського формату» у Зеленського також кардинально змінилося. У 2018 році в тому ж таки інтерв’ю Гордону Зеленський пропонував «зійтися десь посередині» і запевняв інтерв’юера, що може домовитись навіть «із чортом лисим». У 2019 році тоді ще кандидат Зеленський пропонував «просто припинити стріляти». А вже у 2020 році Зеленський як президент визнав: закінчити війну не так просто, як йому здавалося.

Про формат переговорів

У питанні Криму позиція президента також незмінна: Крим український, і ми маємо його повернути. Утім, як і у випадку з ЄС, після 2 років на посаді президента Зеленський зрозумів, що це питання складніше, ніж йому здавалося на перший погляд. Так, якщо у 2019 році він категорично запевняв, що Кримом ми не поступимося, адже це наша земля, вже у 2020 році він казав, що питання Криму складне, адже Росія не хоче про це говорити. У 2021 році питання Криму президент визнав одним із найскладніших. Хоча ще в лютому в інтерв’ю для HBO (яке VoxCheck перевіряв у цьому матеріалі) президент запевняв: «Якби я тоді був президентом, ми б там всі вмерли в Криму, але ми б туди «зелених чоловічків» не пустили».

Про Крим

Стаття надана аналітичною платформою Вокс Україна

Автори: 

Світлана Сліпченко, заступниця керівника Вокс Чек, керівниця напрямку перевірки фактів
Валерія Степанюк, молодша аналітикиня Вокс Чек
Едуард Дудка, молодший аналітик Вокс Чек

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.